Рубрика: дрібнички сучасного архієрейського життя — архієпископ Августин (Маркевич

22 серпня 2013 - Юра Кіш

 Пропонуємо на суд читачів чергову історію в рубрику «Дрібнички сучасного архієрейського життя». Кумедна ситуація трапилися з архієпископом Білоцерківським і Богуславським Августином в одному з московських аеропортів. До слова сказати, у той час архієрей ніс своє пастирське служіння на єпископській кафедрі славного міста Лева.

***

І звідки Ви, такий худорлявий?..

Отож, повертаючись із чергової робочої подорожі до «стольного граду» Галичини, владика Августин вгледів неподалік невеличку спільноту кремезних чоловіків характерної зовнішності – статних і бородатих, якими зазвичай бувають найдостойніші представники рідної УПЦ. Під впливом розбурханої патріотичної ностальгії його Високопреосвященство радо поквапився привітати милих серцю українських батюшок. Ті, у свою чергу, дещо критично оглянули невисокого тендітного чоловіка в окулярах на інтелігентному обличчі.

– Слава Богу, отці! – привітно звернувся до тісного гурту співгромадян переповнений теплими почуттями архієпископ. – Куди прямуєте, якщо ваша ласка?

– Навіки слава, коли не жартуєте! – дещо недбало привіталися священики. – Летимо у місто К… А що? Поблагословити? Чи Ви теж із наших? А звідки саме?

– Зі Львова, – скромно зауважив спантеличений їхньою зверхністю архієрей.

– Ага, з Галичини. Тому Ви такий худорлявий? Хе-хе-хе! Наче кілька днів не обідали. Напевно, не надто ситно живеться там нашому брату? То може й самі винні, га?

Архієрей розгублено потис плечима, мовляв, не знаю, що на це відповісти.

Інший батюшка, ще більш габаритний та бородатий, продовжив логічну лінію попередника:

– Авжеж. У нашій справі треба вміти бути і дипломатом, і служакою, і, якщо випаде нагода, справжнім негоціантом. Самих молитов буде замало. Вас би до мене на парафію, уму-розуму повчитися. Хе-хе… Стало б в нагоді…

На півслові перебивши товариша, наступний фігурант розмовного процесу поцікавився у незнайомця:

– Казали, якби не тамтешній владика Августин, не лишилося б жодного православного храму. А ще балакають, клір до владики не дотягує, мовляв, занадто пригнічений, боязкий та субтильний. Як оце Ви, шановний. Хе-хе-хе… А чого весь час мовчите? Нічим покрити? То як там серед уніатів?

– Як усюди, по-різному, – нарешті спромігся вклинитись у критичні зауваження чисельно переважаючих співрозмовників владика. – Слава Богу, мене труди не обтяжують, а надихають. Напевно, через невибагливість характеру…

– Усе влаштовує, кажете. А так одразу й не скажеш, – почув у відповідь саркастичне зауваження четвертого священика. – І де саме у Львові трудяться невибагливі та натхненні?

– У місті існує три парафії, я саме служу в храмі на честь великомученика Георгія, що по вулиці Короленка.

– Невже? А ким конкретно подвизаєтесь, якщо не секрет?

– Та який секрет. Єпископом, звичайним єпископом…

Відповідь невеличкого мужчини спровокувала серед кліриків богатирського зросту справжню «хвилину мовчання» посеред велелюдного галасливого терміналу. Нарешті один із батюшок зміненим голосом боязко перепитав:

– Августином?

– Звісно, Августин. Наскільки мені відомо, двох архієреїв на одній кафедрі не передбачається, – іронічно зауважив владика.

Наступної миті усі четверо, як по команді, блискавично, з шумом покидавши свої валізи на підлогу, схилили голови в черзі за благословенням. Їхній стрімкий порив викликав несподіваний ажіотаж навколишнього пасажиропотоку, що очікував рейсів по сусідству з колоритними бороданями. Згодом, прощаючись з новим знайомцем біля входу до посадкового тунелю, дебелі батюшки намагалися загладити непередбачувану халепу: «Вибачте, владико, за недалекоглядність. Ви у цивільному, тож ми з колегами «ні сном, ні духом». Зустріли Вас, так би мовити, «за одежкою». А щоб у вічі вдивитись, так розуму й не стало…»

Напевно, недарма мудрий народ прислів’я із життя виточує. У даному випадку дуже пасує оце – про невеличкий золотник, який розмірами не відповідає собівартості. Що ж, у великих аеропортах, як у житті, ще й не таке трапляється…

Журнал «Воскресение»

Стаття публікується в рамках проекту «Кращий матеріал номера»

orthodoxy.org.ua

Рейтинг: +3 Голосів: 3 984 перегляда
Коментарі (0)